Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Брехнею не відбрешешся.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у.
Заму́жній, -я, -є. = замі́жній. Замужній хліб добрий, да не пожиточний. Ох, як би я знала замужнее лихо, то гуляла б у матінки тихо.
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку.
Псалом, -лма, м. Псаломъ. Насміються на псалом той, що виллю сльозами.
Розчолопати, -паю, -єш, гл. = розшолопати. Бач коли розчолопав, що воно й як діється.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище.
Хунт, -та, м. Фунтъ. Свічок купив вісім хунт. Ум. хунтик. Хунтиків зо два масла є продати.
