Амба́рь, -ря, м. Амбаръ, отдѣльно отъ жилаго помѣщенія стоящая кладовая.
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Говорушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ говоруха.
2) мн. Родъ грибовъ.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся?
Переперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Слишкомъ много перцу положить въ кушанье.
Пильня, -ні, ж. Лѣсопильня. В них на дворі була пильня, шо дерево на ній пиляють.
Сіряк, -ка, м.
1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики.
2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Ум. сірячо́к.
Спати, сплю, спиш, гл. Спать. Карі очі не сплять ночі. Спати, — аж пахне! или: спати, — аж гілля гне. Сильно хочется спать.
Шкаралуща и шкаралюща, -щі, ж. Скорлупа яйца.
