Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Зорудувати, -дую, -єш, гл. Справиться, сдѣлать что. Не зорудує ніяк із Настусиним батьком. Що задумав, то вже зорудує.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Навести́ Cм. наводити.
Наме́т, -ту, м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. ста́ти наме́том. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою.
Обіймити, -му, -меш, гл. = обняти. Сам так го обіймив.
Ричати, -чу́, -чи́ш, гл. = рикати.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців.
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця.
