Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикро

Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Н. Вол. у. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Лебед. у. Прикро сірий. Борз. у. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. Мнж. 190. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. МВ. (О. 1862. І. 97). При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. Волч. у. 8)дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Мир. Пов. І. 158. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКРО"
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Зміркуватися, -куюся, -єшся, гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. ІІ. 120.
Патик, -ка, м. Палка, колъ. Грин. ІІІ. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. Ум. патичок. Чуб. V. 1140.
Похарчувати, -чую, -єш, гл. 1) Покормить нѣкоторое время (людей), постоловать. 2) Накормить. Тра похарчувати чоловіка, тра й скотині його щось дати їсти. О. 1862. VI. 97. Він їх файно приймив, похарчував. Гн. І. 81.
Рогачка, -ки, ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) Раст. Sisymbrium pannonicum. 4) Насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза.
Ругач, -ча, м. пт. = смішок. Вх. Пч. II. 12.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Сполошитися, -шу́ся, -шишся, гл. Встревожиться, испугаться.
Укмітити Cм. укмічати.
Упрівати, -ваю, -єш, сов. в. упріти, -рію, -єш, гл. 1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184. 2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.