Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикро

Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. Лохв. у. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Камен. у. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. Камен. у. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Н. Вол. у. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Лебед. у. Прикро сірий. Борз. у. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. Мнж. 190. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. МВ. (О. 1862. І. 97). При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. Волч. у. 8)дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Мир. Пов. І. 158. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька. Мир. Пов. І. 122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКРО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКРО"
Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати. Шейк.
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Горійше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Н. п. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Купіль, -пелю и -плю, м. Купель, посуда для купанья, также вода для купанья. Звелім принести купіль, налити тропів і почала купатись. Левиц. І. 393. Лучче було мене, мати, в купелі заляла, ніж мя таку нещасливу на сей світ пускала. Чуб. V. 316. Що ти мене, моя мати, в куплю не залляла? Гол. І. 239.
Лю́бість, -бости, ж. 1) Любовь. Заміж пішла по любости. МВ. І. 92. Не білись, личко біленькеє, будуть к тобі гості, гості не з любости, а од нелюба старости. Чуб. V. 574. Нехай о тім увесь світ знає, же з любости смерть буває. Гол. III. 396. 2) Пріятность; удовольствіе. до любости бути кому. Нравиться. робити до любости. Въ свое удовольствіе дѣлать, по своему желанію. Боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї любости, хто хочеш. К. ЧР. 85.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває. Харьк. у.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні. Конст. у.
Смутний, -а, -е. Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. ЗОЮР. І. 73. В погоду й смутний веселим буває. Ном. № 602., Ум. смутненький, смутнесенький. Чуб. V. 27. МВ. ІІ. 83.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКРО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.