Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завволити

Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря. МВ. ІІ. 199.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВВОЛИТИ"
Виплисти Cм. випливати.
Вискічка, -ки, ж. = вілка. Вх. Уг. 230.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Закомеши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Зашевелиться, закишѣть. Троянці всі заворушились, завештались, закомешились. Котл. Ен.
Заторкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Забарабанить. Та чекає барабана заким заторкоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 558).
Клопотний, -а, -е. = клопітний.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Перетаскати Cм. перетаскувати.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. І. 144.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде. Гол. І. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.