Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приковувати

Приковувати, -вую, -єш, сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Рудч. Ск. І. 135. Стоїть мов прикований — і очей не зведе. Рудч. Ск. II. 47.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКОВУВАТИ"
Виссати Cм. висисати.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати. Волынск. г.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Котючка, -ки, ж. Игра въ катаніе яицъ на первый и второй день Пасхи, описан. у Чуб. IV. 43. КС. 1891. V. 207.  
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Поодц.. Cм. повідц..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.