Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
З пред. 1) Съ. Як з лихим квасом, так ліпше з водою, аби не з бідою. Без Божої волі й волос з голови не спаде. Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, красноловця з доброго молодця! Показав з-на аршин від землі. з ким жени́тися. На комъ жениться. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Потім будеш нарікати, що з бідною оженивсь. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Оженився з Палажчиною дочкою. 2) Изъ. Вийшов з води. Дощ ллє, як з бочки. Не роби з губи халяви. Не дай, Боже, з Івана пана, з кози кожуха, з свині чобіт. Вони приймали усякого: де хто з-під пана утече, приймуть. 3-межи всіх найкраща. Кукуруза з жовта-зелена. 3) Отъ, по. З щастя не мруть. Ото був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Аж страшна стала з плачу. Дякуєм тобі з душі! Я з того не винен, що така причина впала. Як не даси з прозьби, то даси з принуки. з лиця́. Лицомъ. І що ж то за хороша з лиця була! 4) Надъ. З Зевеса добре глузувала. Не з Микити кпити. З другого ся насміває, а за себе забуває. Смішки з попової кішки, а як своя здохне, то й плакатимеш. Не смійся, Іванку, з мойого припадку.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Кропило, -ла, с. Кропило. Дяк ства, попи з кадилами, з кропилом. Ум. кропи́льце.
Озимовий, -а, -е. = озимий. Повів женців долом-долиною до теї пшениці до озимової.
Повкутувати, -тую, -єш, гл. Окутать, закутать (во множествѣ). Стоять мажі, шкурами повкутувані.
Поперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги.
Прибірний, -а, -е. Нарядный. На тобі сукні дуже прибірні.
Царівний, -ного, м. = царенко.
