Ах! меж. Ахъ! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти?
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Закро́влений, -а, -е. Окровавленный. Була дуже закровлена — ввесь вид у неї був у крові.
Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. Ударив рукою 'б лавку.
1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся.
2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Об Миколі продасть кобилу. Вітерець схопивсь об обідній порі. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Купи черевички малі невеличкі й об нозі.
Повипихати, -ха́ю, -єш, гл. Вытолкать (многихъ). Повипихав усіх... з хати.
Попересень, -сня, м. Поперечный ремешекъ у хомута въ шлеѣ. Він спитав, скільки попереснів у моєму хомуті, да й полічив.
Прослухати, -хаю, -єш, сов. в. прослухати, -хаю, -єш, гл. Слушать, прислушиваться, послушать. Іще слухає — прослухає, чи не судить його де козак альбо мужик.
Ректи, -речу, -чеш, гл. Говорить, сказывать. Добре речеш, тільки в громаду не беруть.
Сандоля, -лі, ж. Снарядъ для ловли крупной рыбы: длинный шесть, на которомъ прикрѣплена желѣзная вилка въ два острія.
