Вищати 2, -щу́, -щи́ш, гл. Визжать. Вона аж вищить.
Гайтан, -на, м. Поясъ съ гаманом, большимъ шиломъ, ножемъ и прочее (у пастуховъ).
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Ли́пка, -ки, ж. 1) Ум. отъ липа. Ой у полі горина, стоїть липка зелена, ой на тій липці... три птахове співають. 2) Липовая кора, лубъ? А моя хата липками шита. 3) Раст. Spiraea Filipendula. 4) = липці. Для сниманія вишень — очеретяна липка.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Реберце, -ця, с. 1) Ум. отъ ребро. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ.
Рінуватий, -а, -е. О землѣ: перемѣшанный съ крупнымъ пескомъ, гравіемь.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити.
Увинути, -ся. Cм. увивати, -ся.
Учорашній, я, е Вчерашній. Шукає вчорашнього дня.
