Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перевійник

Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї. Житомир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 112.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕВІЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕВІЙНИК"
Закопа́ти, -ся. Cм. закопувати, -ся.
Защекну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защемить, ущемить. Росколов дуба та й защекнув його там бородою. Мнж. 44.
Зростити, -щу́, -сти́ш, гл. Выростить. Нехай їм Бог зростить. Ном. № 375. Як я тебе зростила, сама себе звеселила. Чуб. V. 681.
Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа. Вх. Зн. 35.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Потати Cм. потавати.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя. Вх. Зн. 36.
Черевичний, -а, -е. Башмачный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕВІЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.