Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл.
1) Выкуривать, выкурить.
2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки.
Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав.
Погін, -го́ну, м.
1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться.
2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр.
Позасувати, -ва́ю, -єш, гл. Засунуть, задвинуть, впихнуть (во множествѣ). Бульбу садили так: ішов з колом, робив тим колом, ямки, в ямки кидав бульбу та й колом позасував і вже.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть.
Ракотиця, -ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок.... ракотицями дереться об хворост.
Рахманський, -а, -е. Относящійся къ рахманам. На Юра-Івана, на рахманський великдень.
Уболівати, -ва́ю, -єш, сов. в. уболіти, -лію, -єш, гл. Скорбѣть, сожалѣть. І серцем батьківським над людьми вболівав.
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби.
