Голінний, -а, -е. 1) Удалой, бравый, рѣзвый. Голінний, завзятий чоловік. От дівка голінна, так так! 2) Способный къ чему. Він голінний до всього. 3) — до чого, на що. Охочій до чего, любящій что. Маруся голінна до тарані. Я дуже на сон голінна, — як засну, то вже й до світу не кинуся. голінний до скляного бога. Любитъ выпить. 4) Бритвенный, отточенный для бритья, годный для бритья. Голінний ніж. Оця коса голінна год п'ять живе в мене: вона саме до гоління.
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. І заревли тоді гармати джерелаті. Cм. Жерелатий.
Дітво́ра, -ри, ж. соб. Дѣти, ребятишки. Лихо з дітворою та ще з малою. Дітвора сокоче, дітвора клекоче, а мати раденька дітворі маленькій.
Одягання, -ня, с. Одѣваніе.
Покраденці, покрадці, покрадьки, нар. Украдкой, тайкомъ.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє.
Уготовити Cм. уготовляти.
Уколупати Cм. уколупувати.
Цвітка, -ки, ж. = квітка 1. Урвав цвітку таку красну, так любо пахне.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства.
