Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Ду́рість, -рости, ж. Глупость. Cм. дурощі.
Заго́юватися, -го́ююся, -єшся, сов. в. заго́їтися, -го́юся, -їшся, гл. Заживать, зажить (о ранѣ). Загоїться, поки весілля скоїться.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Не довго я у свого батечка набувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. 3) Въ : Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. 4) Пить, напиться (водки).
Опоганювати, -нюю, -єш, сов. в. опоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, огаживать, огадить. Нема нічого осторонь чоловіка, що, ввійшовши в його, могло б опоганити його.Дитина опоганила сорочку.
Пороскопирсувати, -сую, -єш, гл. Расковырять (во множествѣ).
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті.
Почет, -чту, м. Свита. За ним шляхетний почет виступає.
Схотінка, -ки, ж. Желаніе. Троє схотіти.
Утопитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Утонуть, потонуть. Від диму закоптилася, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся.
2) Утопиться. Чорні брови маю, да й не оженюся, хиба піду до річеньки, з жалю утоплюся.
