Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Ґерґе́цки, -цок, ж. мн. = Ґарґачки.
Криво нар.
1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так.
2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. В тім себе милиш і на криво цілиш. Не свідкуй криво.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку.
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає?
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
