Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переговоряти

Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють. Мил. 202. 2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». К. Іов. 70. Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш. МВ. І. 39. 2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Чуб. II. 47. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Верхнеднѣпр. у. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що. Г. Барв. 328.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГОВОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГОВОРЯТИ"
Безпам'Яття, -тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Вісімка, -ки, ж. 1) Восьмая часть. 2) Восьмерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Ма́тонька, -ки, ж. Ум. отъ мати.
Невидющий, -а, -е. Не видящій, слѣпой. Невидющими очима мов сонце побачив. Шевч. 257.
Послідок, -дку, м. 1) Остатокъ. Він сьому випивши восьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. І. 12. на послідку. Въ концѣ. Поклонивсь панові, панії, панянкам і Шасі на послідку. Св. Л. 108. 2) Послѣдствіе, результатъ. Муки і лиха, і всякі болісти бувають послідком неправди. О. 1862. VI. Кост. 10.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Штандарина, -ни, ж. Жердь, употребляемая при расширеніи воза для перевозки сноповъ, сѣна. Мнж. 194. Cм. штандари 4. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕГОВОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.