Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переговоряти

Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють. Мил. 202. 2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». К. Іов. 70. Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш. МВ. І. 39. 2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Чуб. II. 47. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Верхнеднѣпр. у. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що. Г. Барв. 328.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 114.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГОВОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГОВОРЯТИ"
Гикавка, -ки, ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Зрівна нар. Ровно? Поровну? Зрівна, дружбоньку, зрівна, край коровай здрібна. Гол. IV. 329.
Кімня́хъ, -ха, м. = Кім'я́х.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Г. Барв. 441. Чого ти нишпориш у соломі? Берд. у.
Переставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх. МВ. І. 15.
Підсватання, -ня сг. Обрядовое посѣщеніе жениха будущимъ тестемъ и тещей и угощеніе — послѣ сватання. ХС. VII. 426.
Подарувати, -ру́ю, -єш, гл. 1)кому, кого. Бідному ніхто не подарує. Ном. № 2304. А поїзд наш подарувати чи буде, чи немає чим? Алв. 26. Батько подарував йому свого коня. Рудч. Ск. І. 96. 2) Простить. Я йому цього не подарую, що він тоді мене налаяв Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово. МВ. І. 12. Багацько ти мене журила, та нехай тобі Господь подарує. МВ. І. 27.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Черк. у. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить. Котл. Ен. IV. 41.
Присвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. присвяти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами. Г. Барв. 249.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕГОВОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.