Гоно́би́ти, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, дѣлать какъ слѣдуетъ: удовлетворять, доставлять удовольствіе, употреблять на что. Де що не заробе, усе в хазяйство гонобить. 2) Лелѣять. Вона гонобила надію у серці.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната.
Дужчати, -чаю, -єш, гл.
1) Дѣлаться сильнѣе.
2) Выздоравливать, оправляться.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир!
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Мизе́рія, -рії, ж. 1) Бѣдность, убожество. Мизерія на сім світі мені молодому. 2) Имущество бѣдняка, вообще движимое имущество. У бодні мизерія, а доброго нема. Мизерії наклав дві скриньки. Як би взять і всю мизерію з собою, дідами крадене добро.
Морща́к, -ка, м. = порося морське.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Ум. цаністерка.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ.
