Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Десятко́вий, -а, -е. Десятичный.
До́сіль нар. = досі.
Застрекота́ти, -чу́, -чеш и застрекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки.
Зду́ти Cм. здувати.
Кас'янів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні?
Моро́зонько, -ка, м. Ум. отъ мороз.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Плюндратися, -раюся, -єшся, гл. = пльондратися. Плюндрається по воді.
Узяха, -хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха.
