Валяти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Валить, сваливать, опрокидывать. Чорт росердився, налітає і хату валяє. Буйний вітер в полі повіває, бідного козака із ніг валяє. 2) Валять (сукно). 3) Бить, сбивать (съ дерева). 4) Пачкать, марать. Помалу ступайте, пилу не збивайте, шмаття не валяйте. 5) — коней. Выхолащивать лошадей. 6) Испражняться.
Виплести Cм. виплітати.
Виразок, -вку, м. = виразка. У мене виразок зробився на нозі — неначе рана. Закрапати треба березівкою виразок.
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька.
Дубо́к, -бка́, м. Ум. отъ дуб.
Жовті́льниця, -ці, ж. = 1) жовтяниця. 2) Раст. Scabiosa arvensis.
Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках.
Листо́вний, -а, -е. Письменный.
Людосла́вний, -а, -е. Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Людославна запорізька Січ.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
