Двірський, -а, -е. 1) Дворовый. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
2) Придворный. І хилилась уся шляхта під панськую руку, оддавала дітей своїх у двірську науку.
Закві́тчувати, -чую, -єш, сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Иноді труну заквітчують калиною.
Зашерха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. заше́рхнути, -хну, -неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало.
Лю́ба, -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь.
Міня́ти, -ня́ю, -єш, гл. 1) Мѣнять. Міняли тихо, та й виміняли лихо. У Київі не женись, а в Ромні кобили не міняй. 2) О деньгахъ: мѣнять, размѣнивать. Не буду я міняти сих грошей. Є гроші, та не міняні.
Новобранка, -ки, ж. Новенькая, новичекъ-женщина. Дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку.
Підмазувати, -зую, -єш, сов. в. підмазати, -жу, -жеш, гл.
1) Подмазывать, подмазать. Треба підмазати, жеб не рипів.
2) Давать, дать взятку. Дарма праця: я не підмазував — нічого в суді не зроблять.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Сосна, -ни, ж. Сосна А в бору сосна колихалася. Ум. со́сонка, со́сонька, со́соночка, соснонька, со́сночка.