Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід.
Мужчи́р, -ра, м. = мощирь.
Парус, -са, м. Лучъ. Дивись, які паруси попускало сонце. Буде змій летіти та паруси напускати.
Плюгавець, -вця, м. Гадкій, дрянной, презрѣнный человѣкъ. Пакосник ти паскудний! плюгавець!
Прочитати, -та́ю, -єш, гл. Прочесть. На тобі книжку, щоб ти прочитав. Женися, женися, щоб ся люде зглядали, щоб за тобою псалтирь прочитали.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Діточки ( = утята) пурнуть. Cм. пірнати.
Сідати, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Стали вони на коні сідати. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей!
2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Червоне сонечко вже спочивать сідає.
3) Осѣдать, осѣсть.
Хмизина, -ни, ж. Одинъ прутъ изъ хмизу, а иногда тоже, что и хмиз. «Ой не ходи ж, козаченьку, низом, бо закидаю доріженьку хмизом». — А я ж тую хмизину одкину, таки тебе дівчину покину. Ум. хмизи́нка.
Чарупка, -ки, ж. Ячейка въ пчелиномъ сотѣ.
