Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Восковий, -а, -е. Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев?
Касп'Яга, -ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы.
Круто нар.
1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора.
2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги.
3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш.
4) Трудно, тяжело.
5) Сильно. Круто їм буде одвічать.
6) Остро (о взглядѣ). Сив сокіл сидить, круто ся дивить. Ум. крутенько. Садив крутенько гайдука.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Плач, -чу, м. Плачъ.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ.
Подовш нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити.
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
