Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина.
Захолодка нарѣч. Пока прохладно.
Зві́сити, -ся. Cм. звішувати, -ся.
Майда́к, ка́, м. ? Заклинаю, проклинаю, запрещаю тя кізяком, майдаком, зайдуком, і псим хвостом, як воротилом. (Заклинаніе водки).
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Минули ті роки, що роспірали боки. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Де був багатий жид і того не минали. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Паня, -ня́ти, с. Барское дитя. Білеє личенько як у паняти. Ум. панятко.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя.
Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный.
