Же́бри, -рів, м. мн. Нищенствованіе, попрошайничество, прошеніе милостыни. піти на жебри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли.
Ле́ґа, -ґи, об. = лежень. Свекор не давав невістці їсти, що леґа була.
Надгро́бок, -бка, м. = нагробок. Вистоявши службу, Шрам ходив із своїми од одного надгробка до другого.
Підтовкти, -чу, -чеш, гл. Истолочь недостающее количество.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней.
Тонкошкурий, -а, -е. Тонкокожій.
Хряпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) = хряпати.
2) Трескаться. Посуда хряпається від огню.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ).
Чесність, -ности, ж. Честность. Багатство лихо возьме, а чесність із нами.
