Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаписуватися

Позаписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Записаться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАПИСУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАПИСУВАТИСЯ"
Бараболя, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. І. 137. Наварила бараболі. Чуб. V. 3. Ум. бараболька. Грин. ІІІ. 517.
Гегеп меж. = геп.
Дорогі́сінький, -а, -е. Въ высшей степени дорогой. Моя й матінко, моя й дорогісінька. Мил. 200.
Заплю́щувати, -щую, -єш, сов. в. заплю́щити, -щу, -щиш, гл. Закрывать, закрыть (глаза), зажмуривать, зажмурить. Заплющує очі від сонця. Переносно: заплю́щити о́чі — умереть. Тоді я тебе забуду, як очі заплющу. Чуб. V. 177.
Лу́скати, -каю, -єш, сов. в. луснути, -ну, -неш, гл. 1) Трещать, треснуть. Шевська смола на дратві буде лускати. Н. Вол. у. 2) Только не сов. в. = лузати. Кабачки лускати. Узяв на шаг насіння і лускаючії пішов за своїм ділом. О. 1862. IX. 64. 3) Хлопать, хлопнуть. Прилетіла гуска, крилечками луска. Грин. III. 656. Дверима луснути. 4) Лопаться, лопнуть, трескаться, треснуть. Котл. Ен. VI. 22. Очкур луснув. Ном. № 4342. Морда як не лусне. Ном. № 8592. Жартуй, глечику, поки не луснув. Ном. № 12653. а бодай ти луснув! Чтобъ ты околѣлъ! 5) Ударять, ударить, хватить.
Невсипущий, -а, -е. 1) Неусыпный, неутомимый, бдительный. Хазяйкою зробилась невсипущою на все село. Рудч. Ск. І. 179. Наградив тебе Бог жінкою, до тебе доброю, щирою, хазяйкою невсипущою. Кв. І. 2. 2) Постоянный, безпрестанный. От же все мені туга невсипуща. МВ. І. 18. Чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила? Шевч.
Провітрити, -ся. Cм. провітрювати, -ся.
Утирати, -раю, -єш, сов. в. утерти, утру, -реш, гл. 1) Утирать, утереть, обтереть (лицо и его части). Утри мої смажні уста, а сахарні і сам утру. Ном. № 2315. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються. Шевч. 6. утерти но́са. а) Вытереть носъ. б) Проучить, задать хорошенько, срѣзать. Ном. № 3486. Стор. МПр. 27. 2)пря́жу = відмащувати, відмастити. Угор. МУЕ. ІІІ. 24. 3) Только сов. в. Истолочь, смолоть извѣстное количество (сахару, соли, зеренъ). Втри сім'я. Чуб. утерти маку. Кромѣ прямого значенія: задавать, задать трепку. Тепер уже не втре мені, як вчора, маку. Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Сбивать, сбить. І Риму гордого втирає рога. К. МБ. X. 14. 5) Только сов. в. Выпить. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки і кухля сирівцю не втер. Котл. Ен. II. 13.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Чтити, чту, чтиш, гл. 1) = шанувати 1. Та мене не чти, а святі икони почти. Лебед. у. 2) Величать. Як тепер тя звати, як тепер тя чтити. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАПИСУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.