Гнітити, -чу, -тиш, гл.
1) Давить, прессовать, нагнетать. Камінюка гнітила. Гнітили сир.
2) — терен, сливи. Сохранять на зиму въ кадкѣ съ водой, надавивъ сверху тяжелымъ деревяннымъ кружкомъ. Гнічені сливи.
3) Угнетать. Усе, що гнітить чоловіка в занедбалім товаристві.
4) гнітити хліб. Подрумянивать. (Чтобы хліб гнітити, беруть немного соломы, зажигаютъ и кладутъ на припічку).
5) Бить. Як начали вони її гнітить тими молотами.
6) гнітити на серці. Скрывать въ душѣ тяжелое чувство. Бачу я та мовчу: усе на свойому серці гнічу.
Ди́поть, -птю, м. Ударъ. Да́ти ди́птю. Поколотить. Дав доброго диптю: одвохрив добре.
Докиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. доки́снути, -ну, -неш, гл. Докисать, докиснуть.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli.
Ле́ліч, -чу, м. Alnus viridis.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Плаха, -хи, ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. 4) Полѣно, плаха. Широкая доска. ,
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу.
Спогад, -ду, м. Воспоминаніе. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду.
Чорноталь, -лю, м. = чорнолоз.
