Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудкати

Гу́дкати, -каю, -єш, гл. Разсказывать, поговаривать. Лю́де гу́дкают — поговариваютъ, ходить слухъ. Вх. Лем. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДКАТИ"
А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Аксами́товий, -а, -е. = Оксами́тний. Чорна шовкова сукня, пообшивана чорними аксамитовими стрічками. Левиц. І. 429.
Вищати 1, -щаю, -єш, гл. Дѣлаться выше.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і. Шух. І. 33.
Кичматися, -юся, -єшся, гл. Копаться, возиться. Кичмався дома то над сим, то над тим. Кременч. у.
Клячник, -ка́, м. = кляч. Вас. 186.
Лінтюга́, -ги, об. Лѣнтяй, лѣнтяйка. Ну й лінтюга! — усе б лежав! Харьк. у.
Пробаляндрясити, -шу, -сиш, гл. = пробазікати.
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.
Уклепатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Не впопадъ что либо сказать, сдѣлать, ошибиться. Як його зовуть? Хома. — Не вклепались же, каже, й ви, що йому таке ім'я дали: він на Хому й походив. ЗОЮР. І. 161. 2) По ошибкѣ принять лицо неизвѣстное за извѣстное. Бачу, що панич знакомий, та щоб не вклепатись, роспитався у людей, звідки воно єсть. Литинск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.