Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клениця

Клениця, -ці, ж. = клен. Шух. І. 18. Лв. 96.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕНИЦЯ"
Багамел, -лу, м. Шутливое названіе палки, посоха. Мнж. 175.
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
Зацмо́кати, -каю, -єш, гл. Зачмокать. Аж руки догори підняли, аж зацмокали. Стор. І. 45.
Зрадниця, -ці, ж. Измѣнница, предательница. Ой ти, дівице, моя зраднице, зрадила мене молодого. Чуб. V. 410.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. Канев. у. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема. Верхнеднѣпр. у.
Наголу́битися, -блюся, -бишся, гл. Наласкаться вдоволь.
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі. Рудч. Ск. І. 65.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.