Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода.
Охвіра, -ри, ж. Жертва. Яка віра, така й охвіра.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Подоба, -би, ж. 1) Образъ, видъ, наружность. Виходь, наша пані молода, аби-сьме виділи, што в тя за подоба: ци-сь така, як била, ци-сь ся перемінила. Що в салдата за подоба, за плечима вся худоба. Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас. 2) Сходство, подобіе. 3) Употребляется какъ нарѣчіе или безл. глаголъ преимущественно съ отрицаніемъ въ значеніи: прилично, слѣдуетъ; нравится. Чи подоба так робити? Чи подоба ж се, бабуню? Не подоба зірці так рано зіходити, не подоба дівці до козака виходити. Не подоба, діду, тобі таке робити. Не подоба твоя, не подобны річи викладати коня, до коханя бічи. 4) до подоби. Нравится. Ой, дівчино, то-сь ми до подоби. 4) у подобі стати. Понравиться. У подобі став їй новий піп. Ум. подо́бонька. Як милого не любити, коли подобонька: сам білявий, вус чорнявий, як у соколонька.
Поїздонько, -ка, м. Ум. отъ поїзд.
Свирка, -ки, ж. Раст. Pinus pilla L.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Урядовий, -а, -е. Казенный, правительственный, оффиціальный.
Усипище, -ща, с. Сосудъ, помѣщеніе для сынучихъ тѣлъ. Ходили до його і в хату, і всяке всипище трусили, — так нічого не знайшли. Всипища у нас не багато, то ми й насипали жита на горищі. Оця діжка тільки на всипище й годяща.
Хмелик, -ка, м. 1) Ум. отъ хміль. З тебе, хмелику, все зле і все лихе. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Существуетъ нѣсколько разновидностей: хмелик рожевий, — коло шнуро́чка, — на гіллячках ягідками, — чорнобривцями, — лапками, — петрушкою, — молото́чками. 3) — польовий. Раст. Trifolium agrarium L.
