Баюра, -ри, ж.
1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Перевези мене, чоловіче, без баюру.
2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Ув. баюрище.
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Ді́дко, -ка, м. = Дідько. Нехай тебе не несе дідко, де людей рідко.
Наповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. напо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Наполняться, наполниться.
Позастромлювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Розбійниченько, -ка, розбійничок, -чка, м. Ум. отъ розбійник.
Скіра, -ри, ж. Кожа. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Ум. скірка.
Фукнути, -ну, -неш, гл.
1) Дунуть (ртомъ).
2) Крикнуть на кого.
3) — ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику!
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.
Шпіг, -га, м. = шпиг. Пришили у наше село два шпіги підослані від ляхів.
