Бабувати, -бу́ю, -єш, гл. = бабити. Бабувала у його жінки.
Відклінщина, -ни, ж. Прощальный пиръ: а) по случаю выхода ученика отъ мастера-кобзаря; б) по окончанія свадебных празднествъ (въ субботу).
Дзюрко́тонька, -ки, ж. Журчащая вода. Передай їй, дзюркотонько, плач довічний мій.
Добува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. добу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Добываться, добыться, быть добываемымъ, быть добытымъ. Золото добувається з землі. 2) Добираться, добраться, стараться войти, проникнуть. Злодій добувавсь до хати, до комори, до скрипі. Щоб вийшов з хати хто небудь, у двері стукав, добувався. Похова Миниха хліб і все в стрісі в хлівці, щоб собаки не добулись. 3) Раздобывать, раздобыть, добывать, добыть. Він бідний чоловік на заробітках добувається. Грошей бо нема, не добувся. З пальця меду не добудешся. Добувся, як швед під Полтавою.
Дово́льний, -а, -е. Удовлетворенный. А що ви, свати, довольні? — Ні, не довольні.
Коливорот, -ту, м. = коловорот. Коливорот — ще й помальований зеленим — на ланцюгах ходив, обкований був. І на стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав.
Комонь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи.
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась.
Рутка, -ки, ж.
1) Ум. отъ рута.
2) — польова. Раст. = рута пташина.
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ.
