Жи́ти, -живуҐ, -ве́ш, гл. 1) Жить, существовать. Добре в світі жити попові, лікареві та котові. Живи правдою святою. 2) — з чо́го. Жить чѣмъ, имѣть средства къ существованію. Піп живе з олтара, а писар з каламара. 3) Жить, обитать. Ой не видно його дому, тілько видно дубчик, коло його недалеко живе мій голубчик. 4) — з ким. Жить съ кѣмъ. Він з братом добре живе. Ой не по правді, мій миленький, ти зо мною живеш. Скажуть воріженьки, що я жив з тобою. жи́ти як ри́ба з водо́ю. Согласно жить. Я б жив з тобою, як риба з водою.
Козуля, -лі, ж.
1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами.
2) Насѣк. Cerambyx.
3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. козулька.
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Незвиклий, -а, -е. Непривыкшій.
Плямчук, -ка, м. Затворка на крышкѣ у трубки, чтобы она не открывалась.
Роскудлувати, -лую, -єш, сов. в. роскудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать, взъерошить, растрепать (волосы). На голові волосся було роскудлане.
Сличок, -чка, м. = шличок.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл.
1) Толочься на одномъ мѣстѣ.
2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать.
