Віддати, -ся. Cм. віддавати, -ся.
Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Лопа́тка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лопата. 2) Въ колесѣ водяной мельницы каждая изъ расположенныхъ по окружности его дощечекъ, на которыя падаетъ вода. 3) Часть валька, которой колотятъ бѣлье. 4) Лопатка, плечевая кость. 5) Незрѣлый гороховый стручекъ. Кум не кум — не лізь у горох, не псуй лопаток. знатимеш лопатки в горосі. Будешь помнить! Тим часом вже почав (горох) вбиваться й в лопатки, аж тут прийшла пора і на самі стручки. Переносно вбиватися в лопатки значитъ вырастать. 6) Пластинка разогнутаго рога.
Мір, мо́ру, м. Моръ, смертность. Батько й мати повмірали від якогось мору. Торік був у Київі великий мір на людей. Чом воно на панів та на попів мору нема?
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього.
Помірниця, -ці, ж. Бочка, въ которую ссыпаютъ зерно мельнику.
Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті.
Прищуватий, -а, -е. Прыщеватый. Сало прищувате.
Фактичний, -а, -е. Фактический.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2.
