Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. Червона і гнівна стояла вона. Ум. гнівненький.
Драгу́нський, -а, -е. Драгунскій. У їх драгунська совість.
Зляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Кишенька, -ки, ж. Ум. отъ кише́ня.
Ніде 2 нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого.
Охаба, -би, ж.
1) Гнилая колода.
2) Лужа, болото, старое русло рѣки.
3) Негодникъ, негодница, безпутникъ.
Сколотити, -чу́, -тиш, гл.
1) Возмутить. Налетіли гуси з броду, сплотили мені воду.
2) Взболтать.
8) Сбить (масло и пр.).
4) Встревожить, смутить. Побіг Сава попереду, а сколотив всю череду.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне.
