Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Загина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. загну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Загинать, загнуть. Оце штучка: загнув пальці та й карлючка. Прич. стр. загне́ний. 2) — крючки́. Крючкотворствовать. 3) — матюки́. Бранить по матушкѣ. 4) — сухо́го во́вка. Cм. вовк. 5) — чо́ртові ковбасу́. = заломи́ти чо́ртові ковбасу́. Cм. заломити.
Нагріва́ння, -ня, с. Нагрѣваніе. Вода од нагрівання береться парою.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить.
Попхатися, -хаюся, -єшся, гл. Поплестись, потащиться; полѣзть. Еней по берегу попхався. Отара ж попаски попхалась навманя. Попхався в прийми, то лиха прийме.
Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Скорчився, зморщився та й зажурився.
Скрушувати, -шую, -єш, сов. в. скруши́ти, -шу́, -шиш, гл. Сокрушать, сокрушить. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою.
Скучно, нар. Скучно. Чи головка болить, чи на серденьку нудно, чи за отцем, матусею скучно? Ум. Скучне́нько, скучне́сенько. Стало мені скучненько.
Старенний, -а, -е. = старезний. То чоловік старенний. Старенна старість — глубокая старость.
Стишка нар. = стиха 2. Знишка та стишка. Так як та свиня: стишка мішки рве.