Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підсліпа

Підсліпа, -пи, об. Подслѣповатый. Той Юрко підсліпа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 179.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСЛІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДСЛІПА"
Азбуко́вий, -а, -е. Азбучный. Шейк.
Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Гучні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться болѣе шумнымъ, звучнымъ.
Кинутися Cм. кидатися.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки. К. ЦН. 185.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. Ном. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе. Волч. у.
Пересукати Cм. пересукувати.
Подівувати, -зую, -єш, гл. Пожить дѣвушкой. Г. Барв. 105. Вона таки подівувала.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДСЛІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.