Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Відігнати Cм. відганяти.
Віник, -ка, м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Пам'ятатиме до нових віників.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. Ум. віничок.
Зами́слити Cм. замишляти.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ.
Отроїти, -рою́, -їш, гл. = отруїти.
Сутозолотий, -а́, -е́ = сутозлотий. Очіпок сутозолотий. Сутозолоті жупани.
Труба, -би, ж.
1) Труба, музыкальный инструментъ. Ісправ мені три труби, да й усі три мідяні. Ум. трубка, трубонька, трубочка.
Устарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться, созрѣть вполнѣ. Поки молода кукуруза, то біла, а як устаріється — жовта. Хай устаріються огірки, то буде на насіння. Устарівся мак.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Брехати — не ціпом махати. 2) ціпи в'язати. Ссориться. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. 4) Порода большихъ грушъ. Ум. ці́пик.
