Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький.
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами.
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Запа́рка, -ки, ж. 1) Ум. отъ запа́ра. 2) Пойло для скота изъ запаренныхъ отрубей. 8) запарки дати. Высѣчь.
Ми́мика, -ки, ж. Мимика. Тульчинський тим часом говорить Катрусі мимикою про любощі.
Обідання, -ня, с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Паювати, ю́ю, -єш, гл. Дѣлить на части. Срібло-злото на три части паювали. Будем грунта — худобу на дві части паювати.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
Шіпавка, -ки, ж. Зудъ, свербежъ. Ум. шіпавочка.
