Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Безсмертної землі нема.
Висвячувати, -чую, -єш, сов. в. висвятити, -чу, -тиш, гл. — на попа. Посвящать, посвятить (въ духовный санъ).
Долі́в нар. 1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Змастити, змащу, стиш, гл.
1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала.
2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Лантух, -ха, м.
1) Большое рядно, употребляющееся для ссыпки въ него хлѣбныхъ зеренъ.
2) Большой мѣшокъ. Де можна лантух, там торби не треба. Ум. лантушок. Ув. лантушище.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Умонятися, -няюся, -єшся, гл. Устать, утомиться.
Цинамон, -ну, м. Корица.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили.
