Висмоктувати, -тую, -єш, сов. в. висмоктати, -вчу, -чеш, гл. Высасывать высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Висмоктав з самого серця кров.
Живоси́лом нар. Насильно. Схотів мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. Живосилом не повінча.
Злющий Cм. злючий.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала.
Наси́льний, -а, -е. Сдѣланный, совершенный по принужденію, насильно. Він їх не буде насильною роботою морити, на панщину ганяти. З насильного колодязя води не пить.
Одробина, -ни, ж. Кроха.
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний.
Сукроватий, -а, -е. Сукровичный. І вицідять сукровату, і наллють живої козацької.... крови чистої, святої.
Ткацький, -а, -е. Ткацкий. Ткацький цех.
Утрата, -ти, ж.
1) Потеря; утрата. Вона мені про мою втрату нагадала.
2) Убытокъ. Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячі хисткі перепони, несучи за собою людім шкоди та втрати.
3) Расходы, издержки. Більша втрата, як дохід. Настуню-дитинонько! Викупи собі колісцяточка не за велику втрату, — за горілочки кварту. Ум. утра́тка. Велика втратка на дорогу.
