Вісімка, -ки, ж.
	1) Восьмая часть.
	2) Восьмерка (въ картахъ).                         
                        
                                                
                          
	Завсі́гди нар. = завсіди.  Зевсегда будемо укупі.   Невіра завсігда невіра. 
                        
                        
                                                
                          
	Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія. 
                        
                        
                                                
                          Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.                        
                        
                                                
                          
	Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз.  Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество.  На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. 
                        
                        
                                                
                          Розсякати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсякнути, -ну, -неш, гл. Размягчаться, размягчиться отъ жидкости. Розсяк глей добре, як масло.                        
                        
                                                
                          Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.                         
                        
                                                
                          Троскатися, -каюся, -єшся, гл. Заботиться, печься, безпокоиться.                         
                        
                                                
                          Турчити, -чу, -чиш, гл. Отуречивать, обращать въ турка.                        
                        
                                                
                          Цілувати, -лую, -єш, гл. Цѣловать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема.