Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зумлятися

Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Єв. Л. IX. 43. Зумилася ж я! МВ. ІІ. 124. Йосип зумився, що Христос народився. Грин. III. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗУМЛЯТИСЯ"
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Гурт 2, нар. Много. Употребляется преимущественно съ отрицаніемъ: не. Не гурт у мене грошей: так там який карбованець лишився. Та й дичини було не гурт-то потраплю піймати. Левиц. І. 122.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Здріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. здрігну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Троянці всі здрігнули. Котл. Ен. III. 59. Здрігнувся сердешний Яків, почувши це. Стор. І. 7.
Злодіячити, -чу, -чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
ОббризкатиCм. оббризкувати.
Пашина, -ни, ж. = пахва. Я шапку під пашину. Грин. III. 653.
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Драг. 119. Се ж він своїми руками і дерева понасажував. Стор. II. 25.
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗУМЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.