Ато́ II и ато́ж, нар. 1) Какъ же, разумѣется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: какъ разъ! нѣтъ!
Благащий, -а, -е. Умоляющій. Не завважив і не чув слова її благащого.
До IІ сз. = То. Ой як прийду додомоньку, до всі мене лають. Як прийде пора, до я вийду сама. До-б = То-б. Як би я не манила, до-б я боса ходила. Коли б мені, да Господи, повечоріло, до-б на моєму серденьку поздоровіло.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою.
Підтроюдити, -джу, -диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив.
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так.
Припалити Cм. припалювати.
Чумаченько, -ка, м. Ум. отъ чумак.
