Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx.
Випнути, -ся. Cм. випинати, -ся.
Гнилий, -а, -е. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих.
2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма.
3) Гнила кватиря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Cм. гнилуша.
4) Гниле слово. Скверная брань.
Лущи́ця, -ці, ж. Ум. отъ луска.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко.
Розводити, -джу, -диш, сов. в. розвести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Разводить, развести, разлучать, разлучить. Хто нас розведе, то з ума зведе. 2) Разводить, развести (мужа съ женой). Як Бог дастъ, що моя дочка одужає, я буду судити вас судом, буду просити розвести вас. 3) Разнимать, разнять, разъединить, раздвигать, раздвинуть. Схопив її за руку, — рук не розведе. Очей, що заплили йому горілкою, не розведе. Густі вишні.... били його тонкими гіллячками по лиці. Він мусив розводити руками гілля й затуляти лице й очі. 4) Въ пилѣ зубья: разводить, развести, чтобы одинъ былъ въ одну сторону, а другой въ другую. В тілі зуби розведені. 5) Разводить, развести, разжижать, распускать, распустить, разбавлять, разбавить. Скількісь пляшок запевне водою розведеної горілки. 6) Разгонять, разогнать, разсѣять. Бажає батенька, щоб розвів її тугу. 7) Разводить, развести, расплаживать, расплодить. В чужій кошарі овець не розведеш. Любив він і садки розводити. 8) Разводить, развести, разложить (огонь). Огонь чималий розвели. І розвели пожар чималий. 9) Пространно излагать, изложить, распространяться. Cм. розводитися 4. Хто слухає се просте слово з розумом, тому не треба широко розводити, яка б то велика користь була народові од сього нового засіву.
Учасне нар. = учасно. Ян посієш учасне, то будеш мав хліб.
