Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Питай, чи діжу замісить. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить.
Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця.
Кросневий, -а, -е. кро́снева пилка. Столярная нила со станкомъ.
Надмі́ряти, -ряю, -єш, гл. Отмѣрить немного.
Невлад нар. Некстати, не подходить. Коли моє тобі невлад, — я з своїм назад.
Окономія, -мії, ж. Экономія, землевладѣльческое хозяйство, а также и самыя хозяйственныя постройки.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував.
Поспрошувати, -шую, -єш, гл. Пригласить (многихъ), созвать. Як всіх вже поспросює, то іде додому.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Стрижак, -ка, м.
1) = стригун.
2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы.
