Аа́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, выговаривая «о» какъ «а», по великорусски. Нехай аакають вельможні з москалями, як цвенькали та пшикали з ляхами.
Вершня, -ні, ж. Поверхность.
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Вітер, -тру, м. 1) Вѣтеръ. Із-за гори вітер вів, калина не спів. Із вітром могила в степу розмовляє. на вітер підняти. Приводить въ чувство упавшаго въ обморокъ, вынося его на чистый воздухъ. Не виїхав козаченько за білії хати, як довелось дівчиноньку на вітер підняти. пішло з вітром, за вітром. Пропало, пошло прахомъ. вітер має. Уже нѣтъ. шукай вітра в полі! Напрасно будешь искать, не найдешь. іди по три вітри. Ступав къ чорту. жене, як дідько вітри. Летить, какъ бѣшеный. Ум. вітрець, вітречко, вітрик, вітронько. 2) = ятір.
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась.
Оксамитовий, -а, -е. = оксамитний. Оксамитові жупани. В оксамитовій траві.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл.
1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави.
3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Згодом і вунію підсунемо.
2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати.
Роскушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роскуси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раскусываться, раскуситься.
Таборувати, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ.
