Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киринити

Киринити, -ню, -ниш, гл. 1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 8) Пачкать, марать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНИТИ"
Батюшечка, -ки, м. Ум. отъ батюшка.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Дарови́ця, -ці, ж. Даровое, доставшееся даромъ.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Картівництво, -ва, с. Картежъ. К. ХП. 20.
Понаближати, -жа́ю, -єш, гл. Приблизить (во множествѣ).
Понизити Cм. понижати.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. К. Гр. Кв. 14. В суєту він не встрявав. К. Псал. 97.
Учутка, -ки, ж. = поголоска. Шух. І. 33.
Чирч, -ча, м. = черкач. Вх. Лем. 483.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.