Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киринити

Киринити, -ню, -ниш, гл. 1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 8) Пачкать, марать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИНИТИ"
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися. Св. Л. 165.
Зупинити, -ся. Cм. зупиняти, -ся.
Оксамитний, -а, -е. Бархатный. ЗОЮР. І. 78. В червоних штанях оксамитних. Шевч.
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Чом. № 3827. Поцілував мене, та так поколов вусами. Левиц. І. 199. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм. Рудч. Ск. II. 26.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Ростю́чий, -а, -е. = Ростовитий. Міус. окр. (Лобод.).
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Товкачів, -чева, -ве Относящійся къ песту. товкачеве вознесеніе. Шутливый отвѣтъ спрашивающему: какой праздникъ, особенно, если въ дѣйствительности праздника нѣтъ. Грин. I. 214.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій. Вх. Зн. 75.
Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРИНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.