Замгну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Вздремнуть, задремать. «Ну лишень, жінко, я трошки заміну, а ти мені піськай». Ліг ото собі й заснув. Чи спали люде, чи ні, а наш крамарь як що замінує, то й гаразд.
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.
Мертви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Умерщвлять. (Смерть) три годи мертвила саме середніх людей. Старих людей турки мертвили. 2) Желать смерти кому. Вона сього сина все мертвила, аж той умер.
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. А пожди но! Чи зараз, чи пождавши поїдеш?
Прорікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проректи, -речу, -че́ш, гл. Изрекать, говорить, сказать. Порано ще, панове громадо, прорікати слово остатнє про Тараса. Не прорік ні слова. Вдово небого, прорік я слово, чи багато дітей маєш?
Сивуха, -хи, ж. Сивуха. Пили на радощах сивуху.
Скарбник, -ка, м.
1) = скарбівничий.
2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка.
Тюрма, -ми, ж. = турма.
