Затру́шувати, -шую, -єш, сов. в. затруси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Посыпать, посыпать чѣмъ, засыпать чѣмъ. Як де попріло, — затрушують гречаним борошном. Як докопаю, — хворостняком затрушу. О, як затрусить зеленим маком, то тільки держись берега! — О человѣкѣ, который засыпаетъ укорами, бранью и пр. 2) Только сов. в. Затрясти. З'їхали на грудувату дорогу, то так затрусило.
Кальвинець, -нця, м. Кальвинистъ. (Українські пани), приподобляючись до панів ляхів, робились римськими католиками, кальвинцями, лютеранами.
Лежу́х, -ха́, м. 1) = лежень 1. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Лежухові Бог долю дає. 2) Упавшее или поваленное бурей дерево. 3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus.
Отакелезний, -а, -е. = оттакелезний.
Пересмикати, -чу, -чеш, гл. Передергать. Я шавлію пересію, руту пересмішу.
Повбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Убиться (о многихъ).
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. 2) Ржать.
Розрізняти, -няю, -єш, сов. в. розрізни́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Раздѣлять, раздѣлить, разлучать, разлучить. Треба розрізнити парубка та дівку.
2) Различать, различить, разбирать, разобрать. Не може розрізнити, що говорять: стілько було сміху.
Служанка, -ки, ж. = служебка. Ум. служа́ночка. Нащо мені служаночки всі твої, ти сам, молод, не до мислоньки моєї.
Тамешній, -я, -є. Тамошній. Познавши його тамешні люде, послали по всій тій околиці і приводили до нього всіх недужих.
