Блискання, -ня, с. Сверканіе.
Дни́ти, дню, дниш, гл. Вставлять дно. Як би той бондарь, що торік днив.
Здержувати, -жую, -єш, сов. в. здержа́ти, -жу, -жи́ш, гл. 1) Удерживать, удержать, сдерживать, сдержать. Та до такого доліз, що й дерево не здержало. Не міг здержати сліз. . А я його все здержую, як стане зриватися до жидівки. 2) Выдерживать, выдержать. Не дійдеш ти до пекла, не здержиш того пекельного вогню.
Награва́тися, -ва́юся (граюся), -є́шся, сов. в. награ́тися, -ра́юся, -єшся, гл. 1) Наигрываться, наиграться. Е, там буде чим Кузьмі награться. 2) Издѣваться, наиздѣваться, насмѣхаться. Жиди з Христа награвалися.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Подих, -ху, м. Дыханіе; дуновеніе. Гріє їй своїм подихом руки. Подих ночної прохолоди.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці.
Стопа, -пи́, ж.
1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі.
2) Футъ. Пять стопів глини.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Хаща, -щі, ж. Лѣсъ, чаща.
