Відвістити, -віщу, -стиш, гл. Послать вѣсть, извѣстіе въ отвѣтъ, отвѣтить. Громада одвістила..., що Микола добра людина. Ні, — одвістив.
Зострівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зостріти, -ріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Пішла моя дівчинонька понад берегами, та зостріла рибалочок з трьома неводами. Зострів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Напну́ти, -ся. Cм. напинати, -ся.
Оманний, -а, -е. Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Прихід, -хо́ду, м.
1) Приходъ, прибытіе.
2) Входъ. З приходу в селі твань страховенна. Йора з приходу узенька. Ой ходила та Маруся по вгороду та садила сад-виноград з приходу. на приході. При входѣ. Його хата у містечку на приході. Янкелева хата на місті зараз на приході.
Пропахатися, -хаюся, -єшся, гл. Пропитаться запахомъ. Годі вам усе з панами та з панами. Чи бач, як панами пропахалися.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.
Спиватися 2, -наюся, -єшся, сов. в. сп'ястися, зіпнуся, зіпнешся, гл.
1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться.
2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно.
3) О лошади: становиться, стать на дыбы.
4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть.
Чиноватий, -а, -е. 1) = чиноватний.
2) — те полотно. Полотно, при ткани котораго нитки основы въ чинах (Cм. чини) перекрещиваются не пара съ парой, а каждыя три съ каждой одной.
