Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Гойна, -ни, ж. Побѣгушка, вертушка.
Дзвіни́чний, -а, -е. Относящійся къ колокольнѣ. Дзвіничний хрест.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після.
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! 3) Эй. Ей, нуте, беріться!
Жахли́во нар. Пугливо. Озираючись жахливо, вибігла його дівчина.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
