Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться.
Вибичуватися, -чуюся, -єшся, гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Вибичувався з хурою на гору.
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
На́глядці нар. Не выпуская изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою.
Нив, -ву, м.
1) Низъ, ниже лежащее мѣсто. Він і покотився на низ.
2) Долина. Пішли низами.
3) Земли Войска Запорожскаго. Славна Чута товстими дубами, ще славніша Низом, козаками.
4) мн. низи. Нижній край невода. Азовск. Стрижевск.
Пілляти, -ля́ю, -єш, гл. Полить.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. 2) Ребро многогранника, грань. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. 4) мн. Черты. Ум. пружок.
Прясло, -ла, с. Часть плетня между двумя кольями.
Розбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. розібрати, -беру, -реш, гл. 1) Разбирать, разобрать на части, разлагать на составныя части. Твою хату (будуть) розбірати. Шинкарочко молода, давай меду і вина, пиши гроші на стіну. Ой як стіну розбереш, тоді гроші побереш. Люде піч розберуть. 2) Разбирать, разобрать, разнести по качеству или назначенію вещи, разсортировать. Одомкнув скриню і все таки мовчки став розбірати. Що їм відкладає, що особо одбірає. 3) Разбирать, разобрать, расхватать. Зосталось сім сиріточок малюсіньких, і як їх стали люде розбірати, то й вона хлопчика.... взяла у прийми. А нуте, пани молодці, казав він, роскидаючи броню на долівці, — розбірайте у кого нема. 4) Разбирать, разобрать, различать, разсматривая. Довго я не хотів їсти сирого мяса; да вже як привик, тоді вже й не розбірав. Не розбіра, їсть усіх, їсть і дівчаток, і хлопчиків. Часом вони любили не розбірати своєї і чужої одежі. 5) Раздѣлывать, раздѣлать тушу. Піймав ту свиню, заколов та й ну розбірати. 6) Разбирать, разобрать, понимать, понять, взять въ толкъ. Буду слухати, що мені казатимеш, буду й сама розбірати. Що воно означа? Нехай письменні розберуть. 7) Раздѣвать, раздѣть. Увечері кличуть: «Іди до панночки — розбірати». 8) Разбирать, разобрать, пронимать, пронять, начать дѣйствовать. Пропасницю лічать так: як тільки вона почне розбірать чоловіка.... Ой уже мою та головоньку та хміль розбіра. Радюка почала розбірати злість. Його дуту туга розбіра.
Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв'яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Ум. розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки.
