Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.
Зваря́льня, -ні, ж. = жлукто. Cм. зваряти.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене.
Корівняк, -ка, м. Коровій пометъ.
Лі́са си, ж. 1) Плетень изъ лозы. Звір лісу пролами та в хлів убереться. 2) Камышевая изгородь между двумя котцями. Cм. котець. 3) Рѣшетка изъ деревянныхъ палочекъ, находящаяся въ сушильнѣ для овощей, — на нее насыпаются фрукты. Cм. озниця. Ум. ліска, лісочка.
Примеркати, -кає, сов. в. приме́рк(ну)ти, -кне, гл. безл. Темнѣть, стемнѣть, смеркаться, смеркнуться. Вже примерка, над вечір.
Суперечити, -чу, -чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли?
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить.
