Безцінь, -ні, ж. Безцѣнокъ. Употребл. чаще всего съ предл. за: за безцінь — за безцѣнокъ. За безцінь по'ддає мещанам здобич. Овечата, свині, корови — все за безцінь пішло.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ум. височенько.
Гайтта! меж. Гайта.
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ.
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала.
Постоянець, -нця, м. Солдатъ на постоѣ. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить.
Руїна, -ни, ж.
1) Развалина. Все осталось, все сумує, як руїни Трої. Заплакали б тяжко, бо ви б не пізнали козацької слави убогих руїн.
2) Разрушеніе, истребленіе. Чига його голодная погибель, що-день його руїна назирає.
3) Разореніе. Бачили лихі свою руїну.
Убратий, -а, -е. = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата.
