Вражча, -ча́ти, м. Чертенокъ. Я з ним балакаю, а воно, вражча, так і заливається.
Джермелува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).
Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Піячити, -чу, -чиш, гл. Пьянствовать.
Ріща, -щі, ж. Валежникъ. Ум. ріщечко. Які там дрова — ріщечко саме.
Чолопок, -пка, м. = щолопок. Ум. чолопо́чок. Шапка на самому чолопочку.
Щепочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ щепа.
2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко!
