Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Ум. ведмеденятко.
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Доїзджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = Доїздити. 1) Ой став коник приставати, до дівчини доїжджати. 2) Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця.
Кишнути Cм. кишкати.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Останній, -я, -є. Послѣдній. Поки зберемо, то й останнє здеремо. Хто хоче першим бути, нехай буде з усіх останнім. в-останнє. Въ послѣдній разъ.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. Подвійні вікна.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
Рити, -рию, -єш, гл.
1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Понура свиня, а глибоко риє.
2) рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене.
Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.